Меню сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
До рідного слова торкаюсь душею, Боюсь очорнити чи зрадить його. З цих слів наша мова, пишаємось нею – Це музика й пісня народу мого.
Без неї не зміг би на світі прожити, Не зміг би помітить земної краси, Не чув би й не бачив, як шепчеться жито, З якого стікають краплинки роси.
Вона – джерело й найчистіша криниця, З якої черпаю натхнення й снагу. Вона кришталево дзвенить і іскриться, Я нею тамую духовну жагу.
У шелесті трав, у цвітінні калини Я чую цю мову у сні й наяву. Вона в моїм серці, – це вся Україна, Я дихаю нею, я нею живу!
Віктор Геращенко
|
Пошук
|